eTwinning Desktop

+38 067 823 0125

Інтерв’ю з Сергієм Тепловим, керівником програми eTwinning в Україні

2 березня 2015 року

Якою буде освіта завтра? Які навички потрібні учням для успішного життя у майбутньому? Яка в цьому роль вчителя та програми eTwinning? Про ці та інші питання – читайте в інтерв’ю.

 

Ми всі відчуваємо, що живемо в час постійних змін. На вашу думку, як змінюється освіта?

Почну з запитання: чому зараз діти навчаються в школах так довго? Тому що протягом цього часу їх потрібно кудись «діти». Школа – це таке собі «місце для тримання дітей», куди ми їх здаємо в 7 років і забираємо в 17. Звичайно, вважається, що за цей час їх потрібно багато чому навчити. Але, по великому рахунку, базовим знанням їх можна навчити років за 2.

Тож , якщо говорити про освіту як спосіб оволодіння дитиною якогось набору знань, – зараз це найпростіше зробити за допомогою індивідуального онлайн-навчання. У звичайному класі вчитель має доносити інформацію одразу 20-30 дуже різним учням, що знижує ефективність. Натомість інтернет-технології дозволяють знайти більш персональний підхід. І все це – сидячи вдома, в комфортному  середовищі та зручним графіком.

Тобто ми перейдемо до зовсім нового формату освіти?

Так, з точки зору отримання знань, навчання стане кардинально інакшим. Поштовхом для цього є технологічний прорив. Але не лякаймося змін. Так завжди було. Колись, до винайдення книг, вчитель мав велику роль у передачі знань. Інформація передавалася «face to face» і лише невеликій кількості обраних. Потім з’явилося друкарство і вчителі почали писати книги, по яким вже самостійно навчалися багато учнів по всьому світу. При цьому донедавна, щоб навчатися в найкращих спеціалістів, учням все ж доводилося приїздити туди, де викладав той чи інший вчитель. Винайдення інтернету внесло кардинальні зміни. Де б ти не був, у зручний для тебе час, ти можеш слухати онлайн-лекції найкращих викладачів зі всього світу. Ефективність навчання при цьому – фантастична. Майбутнє освіти – саме за цим. Тому формат навчання буде мінятися. І не тільки в Україні. По великому рахунку та система освіти, яка  існує зараз у більшості країн світу, повинна відмерти і має з’явитися щось нове.

А чи є у школи (та освіти загалом) якась інша ціль, окрім навчити знанням?

Ще одна дуже важлива функція школи – соціалізація. Діти повинні навчитися взаємодіяти в колективі. В сучасній школі, на жаль, це часто відбувається у режимі досить жорстокої «боротьби». Я вважаю, що соціалізація має проходити легше. І, звісно, як би не трансформувалася освіта, спілкування між дітьми – дуже важливе, тому воно має залишитися, тільки в якійсь інакшій формі.

А принцип Lifelong Learning – він буде важливим у майбутньому?

Безперечно. Попри свій дорослий вік я щодня дізнаюся нове, постійно цікавлюся чимось, читаю багато книжок. Саме це, а не наявність колись отриманого диплому, потрібно, щоб залишатися в формі. Європейці це розуміють. І своїми навчальними програмами, у тому числі й програмою eTwinning, вони привчають людей до звички навчатися протягом всього життя.

Тобто за рахунок eTwinning Європа реалізує певну глобальну ціль?

Європа відрізняється від України тим, що в ній немає кордонів. Вона прямує до цілі – стати великою багатонаціональною державою, адже окремо взята країна зараз є менш конкурентоспроможною. Крім економічних показників, на перший план виходить ментальність, оскільки багато чого в державі «йде від голови» людей. Важливо мати при цьому єдині спільні цінності, ставлення до правил, законів і взагалі життя. Що зробила Європа? Вона стерла кордони. Цьому у першу чергу сприяє розширення контактів між людьми.

Тобто одна з головних цілей програми – постійне спілкування між учасниками з різних країн?

Так. Але ключовим тут є те, що вона направлена на дітей. Дорослі мають давно сформовані парадигми і відпираються від нового. Діти – більш гнучкі. Тож коли дитина з Іспанії починає спілкуватися з дитиною з Голландії на буденні теми – вона починає розуміти, що голландці – такі ж самі люди, з якими у неї насправді є багато спільного. 

Взагалі програма для Європи – проект довгостроковий. Як гадаєте, скільки часу він може тривати?

eTwinning справді має довгострокові плани. Такими планами славиться Китай, де проект досягає своєї цілі через 20-30 років. У Європі, оскільки вона «стара», за століття важких конфліктів та війн люди теж зрозуміли, що стабільність і нормальна економічна діяльність – найважливіша. І вони заснували eTwinning для того, щоб люди підростали і розуміли з дитинства, що всі вони – члени однієї великої сім’ї. Тому навіть 10 років існування програми – це мало для зміни свідомості. Хоча вже є діти, яким на початку програми було 7, а сьогодні – 17. А ще через 10 років це буде зовсім інакше покоління з дуже правильними поглядами. На жаль, такі далекоглядні плани нашій країні поки не властиві.

Тобто зараз у програмі в першу чергу зацікавлені вчителі. На якого вчителя розрахована програма eTwinning?

Вона потрібна тим вчителям, які за пірамідою А. Маслоу знаходяться на дуже високій сходинці – потребують самовираження. Тобто у таких вчителів буденний процес роботи вже налагоджений, і їм хочеться розвиватися далі. І саме для них, захоплених своєю роботою, програма відкриває можливості.

На жаль, невеликий відсоток вчителів України ставлять розвиток  своєю самоціллю. І ця ж проблема є і в Європі. В інших країнах eTwinning, як і у нас, учасники – це лише ентузіасти, нестандартні педагоги, які від своєї роботи отримують величезне задоволення.

А що вчитель має сьогодні дати учням?

На мою думку, їм потрібно дати 6 важливих речей.

1. Навчити їх самостійно добувати знання. Тобто покинути стару модель, де вчитель «кладе до рота учня розжовані знання», як пташенятам. Сьогодні інформаційні ресурси настільки широкі та легкі у застосуванні, що єдине, що їм потрібно – набути навиків мотивації та добування знань. Вміння добувати знання з використанням усіх існуючих технічних засобів – одне з найважливіших сьогодні.

2. Привчити працювати в команді. Колективний розум дуже відрізняється від особистого. Зараз емоційний інтелект цінується так само високо, як і рівень IQ. Емоційний інтелект – це вміння комунікувати і знаходити компроміси навіть у тих випадках, коли ви не з усім погоджуєтесь. В сучасному світі виграватимуть країни з високим рівнем толерантності, бажанням зрозуміти іншого та дійти спільної згоди. І проекти eTwinning націлені саме на це.

3. Швидко схоплювати іноземні мови. Ще двадцять років тому, коли ми жили всередині однієї країни, знати одну мову було нормально. Сьогодні цього вже недостатньо для повноцінного життя.

4. Розвинути творчість і креативність – вміння створювати щось, чого раніше не існувало.

5. Навчити працювати в проектах. Зараз все настільки швидко змінюється, що світ переходить від процесної діяльності до проектної. Тому кожен має вміти працювати в проектній діяльності, де є поставлені цілі, визначені задачі, ролі, ресурси, бюджет, командна робота, час початку і завершення роботи. Потрібно вміти отримувати конкретний результат у заздалегідь визначених термінах. Працівник, що просто вміє робити однакові процеси від дзвінка до дзвінка – не потрібен сучасному роботодавцю.

6. Стерти кордони в голові. Чим більше діти спілкуються між собою – тим більше переймають один в одного найкращі підходи та практики.

А яке вміння, на ваш погляд, сьогодні найважливіше мати учню для побудови успішної кар’єри?

Те, що сьогодні цінується найбільше – комунікативні навички та праця в команді. Предметним знанням можна навчитися швидко, а от зробити так, щоб з тобою хотіли працювати, щоб з тобою було цікаво працювати  – досить важко. Для цього потрібно вміти гарно висловлювати свої думки, прислухатися до конструктивних думок інших, поступатися персональним інтересом заради спільного результату команди.

І, наостанок,  які eTwinning-проекти сьогодні потрібні суспільству?

Я думаю, найголовніша ціль проектів на сьогодні – навчити дітей вмінню жити разом. Просто вивчати мову чи технології – недостатньо. Завжди будуть існувати високотехнологічні країни, де технології будуть прориватися вперше. Але просто добиватися технічних результатів – не може бути сенсом життя. Таким сенсом є вміння жити разом, в тому числі зберігати навколишнє середовище – для себе і тих, хто разом з тобою живе на Землі. Протягом багатьох років нас помилково вчили добиватися результатів. Зараз нам потрібно навчати дітей відчувати, що всі ми – люди, і маємо жити у взаєморозумінні та радості.